👨👩👦Емоційне вигорання в батьків
Емоційне вигорання — це синдром емоційного виснаження та постійної втоми, яка у свою чергу може змінюватися на розчарування та зниження інтересу до певної діяльності.
Він може розвиватися через те, що ми перебуваємо під впливом довгострокового стресу.
Що може свідчити про те, що вас «наздоганяє» емоційне вигорання:
• підвищена втомлюваність;
• зниження активності;
• емоційні реакції;
• пошук винних;
• підвищена агресивність;
• відчай.
Про цей синдром частіше говорять як про професійний і все менше — про вигорання батьків. Зараз у період війни майже всі переживають стресовий стан. Проте батькам ще складніше, оскільки вони повинні не тільки про себе турбуватись, а й про дитину.
Це постійні хвилювання, а якщо сім’я була вимушена покинути своє рідне місто, то до цього ще додається пристосування до нових умов та адаптація (а це ще додатковий стрес для організму).
Тому часто зараз більшість батьків відчувають роздратованість на своє чадо, вони починають зриватись і кричати (хоч і усвідомлюють, що їхні дії помилкові).
Що ж робити, якщо ви емоційно вигоріли?
🔸По-перше, визнайте проблему. Пам’ятайте, що в умовах постійного стресу це нормальна реакція організму на ненормальні події.
🔸Перестаньте звинувачувати себе. Ідеальних людей не буває, і кожному потрібен відпочинок.
🔸Не соромтесь просити про допомогу.
🔸Відшукайте свій ресурс. Запитайте в себе «Що мене заряджає та допомагає відновитись?». За можливості виконуйте невеликі фізичні активності, гуляйте на свіжому повітрі, займайтеся творчістю або будь-якими улюбленими справами.
🗣Що робити батькам, які внаслідок емоційного вигорання починають зриватися на своїх дітях?
Агресія — прояв стресу, який накопичився в організмі. Це емоція, яку потрібно проживати та не давати їй взяти контроль над вами.
З вами все окей, то така реакція вашого організму на стрес.
Дайте собі змогу відпочити, щоб відновити свій ресурс.
Намагайтеся направити свою агресію у фізичну діяльність, творчість, допомогу іншим.
Практикуйте дихальні техніки (вдих коротший за видих).
🙍🏻Якщо відчуваєте, що вас «накриває» і ви зараз не стримаєтесь і почнете кричати на дитину без будь-якої причини, то спробуйте техніку «Акваріум»:
уявіть, що зараз ваш рот повний води, повільно порахуйте до 10, а потім глибоко видихніть.
❗️Пам’ятайте, діти тонко відчувають емоційний стан батьків, і якщо ви радісні та щасливі, то такий же душевний підйом будуть відчувати й ваші діти. Це як правило надівання кисневої маски в літаку — спочатку ти сам, а потім допоможи дитині. Не забувайте піклуватися про себе та приділяти собі час.
Якщо ви відчуваєте, що ваш стан є критичним, то краще звернутись до спеціаліста.
©Галина Волошина, психологиня
Синдром біженця
Симптоми «синдрому біженця»:
відчуття безпорадності;
підвищена дратівливість;
спалахи агресії;
пригнічений настрій;
емоційна відстороненість;
ангедонія — нездатність відчувати радість та задоволення;
різкі коливання почуттів до «сторони, що приймає» — від безмежної вдячності до злості через їх благодійність.
Синдром біженця розвивається не у всіх, хто наважився на переїзд, це залежить від стану психіки кожної окремої людини.
ЯКЩО БІЖЕНЕЦЬ — ВИ
Спробуйте тримати в голові усвідомлення того, що люди, які вас приймають, не винні в тому, що з вами сталося. Вам допомагають люди так, як можуть, виходячи з особистих уявлень про те, що вам потрібно. Мінімізуйте свою невизначеність у побутових та організаційних питаннях через прямі запитання до сторони, що приймає. Зараз не час додумувати, здогадуватись, фантазувати. Як і до війни, про все важливе треба говорити вголос.
Пам’ятайте про різницю в культурі, побуті, звичках, сімейних ритуалах в країні, в іншій області. Намагайтеся з перших днів зрозуміти основні принципи й «закони» родини чи спільноти, в якій ви живете, і докладіть зусиль до того, щоб їх не руйнувати.
ВИ ПРИЙМАЄТЕ БІЖЕНЦІВ
Біженці — люди в абсолютно іншому психологічному стані, у порівнянні з людьми із мирного життя. Різниця не завжди помітна, але вона — величезна. Біженці, що втекли з країни, втратили можливість бути на Батьківщині в безпеці, будинок, авто, рідних людей, роботу, статус. Багато хто тікав з-під обстрілів, ракет і бомб.
Тому біженці можуть почуватись безпомічними й бути пасивними й апатичними.
Це реакція нервової системи на травматичну ситуацію.
Спостерігаючи таку поведінку — страх, агресія, загальмованість, — не сприймати на особистий рахунок і визначати як невдячність чи невихованість. Це неусвідомлене прохання про підтримку, співпереживання. Уявіть, що перед вами людина, якій фізично погано і їй дуже болить. Ви ж не будете від неї очікувати посмішки, витримки та активності?
Пам’ятайте, що ви не здатні уявити себе в ситуації, якої у вашому особистому досвіді не було. Це неможливо. Тому прогнозувати поведінку людини, яку ви прихистили, у форматі «Я б на твоєму місці вже…» — це недієва стратегія, яка призводить до неадекватних очікувань з вашого боку та до образ і відчуття несправедливості зі сторони біженця.
Вам не має бути соромно за те, що ви стали біженцем, рятуючи життя своє і своїх рідних. Так сталося, що вже мільйони українців роз'їхалися по всьому світу. Але ті, хто тимчасово не живе на Батьківщині, захищають свій фронт: українську ідентичність, культуру, працелюбність, стійкість, вміння піклуватися і бути вдячним.
Матеріал опрацювали та подали працівники НМЦПСС
Джерело: https://osvitanova.com.ua/posts/5365-vid-vdiachnosti-do-zlosti-shcho-varto-znaty-bizhentsiam-ta-tym-khto-ikh-pryimaie
Почуття провини трансформуємо у ресурсність
Визнайте і проявіть свої почуття. Не знецінюйте власні переживання. Не порівнюйте власний біль із болем тих, хто знаходиться зараз під обстрілами. Якщо вам хочеться плакати — плачте. Відчуваєте ненависть — випустіть її в екологічний спосіб. Постукайте п’ятами об підлогу, побийте подушку, зробіть пробіжку.
Бути в безпеці та в комфорті — нормально. Це не зрада. Коли ви в безпеці, у вас з’являється ресурс на те, щоб бути корисними й допомагати іншим. У кожного — своя місія. Наприклад, місія мами — врятувати генофонд нації.
Війна відбувається не лише на полі бою. Незалежно від того, де ми знаходимося, у кожного з нас є можливість наближати перемогу в той чи інший спосіб.
Майте почуття міри. Одна справа — бути в безпеці, інша — постити у соцмережах фото ресторанів, курортів та іншого «свята життя». Це може поранити почуття тих, хто зараз ховається у бомбосховищах чи втратив близьких.
Будьте гідним амбасадором України. Кожен, хто зараз виїхав за кордон у пошуках безпечного місця, представляє нашу країну. Україна зараз — всесвітній тренд, взірець гідності й мужності. І від кожного біженця, кожного емігранта зараз залежить, яка думка про Україну формується у пересічних європейців. Робіть все, що в ваших силах, аби формувати позитивний імідж країни.
Не зловживайте допомогою. Біженцям зараз допомагає весь світ. Прості європейці жертвують власним комфортом, часом, фінансами, аби надати нам з вами гідний прийом. Важливо, аби ми не зловживали їхньою гостинністю. Беріть стільки одягу (їжі тощо), скільки вам необхідно зараз. Не бійтеся, що «потім» не буде. Закони життя непорушні. Якщо ми проявляємо вдячність і людяність — світ завжди повертатиметься до нас світлою стороною.
Накопичуйте ресурс. Коли війна закінчиться, на кожного, хто повернеться додому, чекатиме багато роботи з розбудови нової України. Зараз саме час вчитися тих стандартів і цінностей, на яких ми хочемо відбудовувати нашу країну.
Дійте. Активна допомога — найкращі ліки проти почуття провини. Якщо ви нещодавно прибули до іншої країни, за можливості долучайтеся до будь-яких робочих груп та ініціатив з допомоги Україні. Якщо ви живете за кордоном давно і вже встигли інтегруватися, ви можете розпочати й власні ініціативи. Це може бути збір коштів на допомогу ЗСУ та біженцям серед колег і сусідів, поширення правдивої інформації про війну, організація мітингів на підтримку України.
Підтримуйте український бізнес. У Європі та США діє багато «слов’янських» магазинів з товарами зі Східної Європи та колишнього СРСР. Обирайте товари саме українських виробників.
Матеріал опрацювали та подали працівники НМЦПССР
Джерело: https://osvitanova.com.ua/posts/5370-vid-travmy-toho-khto-vyzhyv-do-resursnoho-stanu
Поради психолога:
25 чудових занять з дітьми
Рене Джейн — сертифікований тренер особового зростання і магістр в області прикладної позитивної психології, спеціалізується на розвитку навичок адаптації й стресостійкості дітей і дорослих. Вона перетворює науково обґрунтовані концепції в легко застосовні ігрові техніки.
Рене є автором унікальної терапії дитячої тривожності, які були реалізовані у форматі короткометражних мультфільмів. Вона об’єднала найдієвіші на її погляд адаптивні технології в одній статті. Деякі з них нам давно відомі, але забуті, якісь абсолютно нові, з розряду тих, які так і хочеться випробувати. Сподіваємося, ви знайдете в цьому списку те, що підійде саме вашій дитині.
1. Браслет своїми руками.
Створення виробів своїми руками легко вводить дитину в стан «потоку», тобто повного занурення в зайняття. Ця концепція поширюється на шиття, в’язання, плетіння бісером і навіть складання білизни після прасування — будь-яка діяльність, займаючись якою дитина забуває про зовнішнє оточення.
2. Інверсія.
Заспокійлива сила розташування голови нижче рівня серця, також відомою як інверсія. Будь то розслаблення в позі дитини або нахили до пальчиків ніг або стійка на голові — подібна зміна позиції тіла чинить загальнозміцнювальну дію на вегетативну нервову систему, яка контролює реакцію організму на стрес. Інша заспокійлива поза-вправа — «собака мордою вниз». Ця поза добра тим, що сприяє спалюванню зайвої глюкози, що вивільнилася через підвищення рівня адреналіну.
3. Замісіть хліб.
Бабусі по всьому світу можуть підтвердити, що процес випічки хліба знімає стрес. Інтернет рясніє простими рецептами, по яких ваша дитина з радістю і з забрудненими руками м’ятиме і перевертатиме тісто. Краща частина полягає в тому, що врешті-решт у вас з’явиться домашній хліб, який наочно демонструє, що напругу можна сублімувати правильно і результативно.
4. Стрибай вище!
Можна влаштувати змагання по стрибках у висоту, довжину, на швидкість. Це відмінний спосіб випустити пару. Можна пострибати зі скакалкою під музику, підтримуючи ритм, або пограти в класики.
5. М’яч для гольфу під ступнями.
Катання м’яча для гольфу ступнями не лише поліпшить кровообіг, але і вплине на точки, що відповідають за розслаблення ніг. Для досягнення кращого результату катайте м’яч по усій поверхні ступні дитини, міняючи міру тиску.
6. На пробіжку!
Доведено, що біг знижує стрес, і іноді може бути ефективнішим, ніж похід до психолога. 10-хвилинна пробіжка не лише вплине на настрій вашої дитини, але і продовжить стресостійкість на декілька годин.
7. Тенісний м’яч на спині.
Старий прийом фізіотерапії — катання невеликого твердого м’яча по спині дитини — легкий масаж заспокійливої дії. Приділіть особливу увагу плечам, шиї, попереку — це типові місця скупчення напруги.
8. Велосипед.
Велосипед відходить в минуле, і дуже даремно. З введенням велосипедних доріжок і мощених трас в містах їзда на велосипеді стала безпечніша, ніж коли-небудь, і може бути потужною заспокійливою технікою. Це зайняття не чинить надмірного тиску на суглоби, розвиває баланс, замінює фізкультуру і може проводитися усією сім’єю.
9. Назви свою емоцію.
Коли переповнюють емоції, досить їх розпізнати, щоб почати заспокоюватися. Якщо дитина швидко заводиться, надається гніву, паніці або стає одержимою ідеальним виконанням завдання, попросите його назвати цю емоцію або стан. Придумайте спеціальні фрази, щоб допомогти дитині поговорити про це.
10. Штовхай стіну.
Цей прийом допомагає позбавитися від гормонів стресу без необхідності виходити на вулицю або навіть з кімнати. Попросіть дитину спробувати штовхати стіну впродовж 10 секунд в 3 прийоми. Цей процес дозволяє м’язам скорочуватися, а потім розслабитися, внаслідок чого виробляються гормони щастя, як після спортивного навантаження.
11. Вдячність.
Щоденник Вдячності схожий на звичайний особистий щоденник. Дослідження показали, що ведення такого щоденника робить позитивний вплив на успішність в школі й сприяє зниженню стресу в позакласній роботі. Краще завести окремий зошит, в якому дитина зможе записувати речі й події, за які він вдячний (які приносять йому радість), і зробити пару записів разом, щоб дитина зрозуміла концепцію.
12. Музика.
Музика здатна впливати на настрій, сон, рівень стресу і тривоги. Експериментуйте зі стилями, стежте за ефектом. Дуже скоро ви дізнаєтеся, що саме впливає на вашу дитину якнайкраще. Використайте музику для створення настрою в будинку, в машині, в дитячій.
13. Пиши від душі.
Для дітей трохи старше ведення щоденника з описом своїх почуттів — дієвий спосіб коригування стану, особливо якщо немає страху, що записи прочитають. Нехай у дитини буде зошит, який лежить в надійному місці, в якій вони зможуть написати про усі свої почуття. Важливо переконати дитину, що ви ніколи не візьмете його без його дозволу.
14. Танцюємо!
Додайте компонент фізичної активності до ваших сеансів прослуховування музики. Влаштуйте танцювальну вечірку у вітальні й спостерігайте, як чадо міняє свій настрій.
15. Зворотний відлік з 100.
Рахунок допомагає відволіктися від подразника, зворотний рахунок вимагає додаткової концентрації, але не перевантажує мозок.
16. Спів.
Танцювати під улюблену мелодію — чисте задоволення. Але спів вголос, навіть тоді, коли він невлад, сприяє виробленню ендорфінів, що приносить почуття задоволення і спокою.
17. Спостереження за рибками.
Ви коли-небудь ставили питання, чому в деяких зонах відпочинку є акваріум? В Університеті Ексетера у Великобританії виявили, що спостереження за рибками знижує кров’яний тиск і частоту сердечних скорочень. Чим більше акваріум, тим краще ефект. Щоб перевірити цю гіпотезу, візьміть дитину на озеро або в океанаріум.
18. Мильні бульбашки.
Це зайняття пов’язане з попереднім, тому що ґрунтовано на регуляції дихання. Дитина швидко набуде контролю над своїм диханням, а значить і станом, якщо дутиме на вертушку або надуватиме мильні бульбашки.
19. Водні процедури.
Заспокійливі ванни діють на дітей так само як і на дорослих. Використайте пару іграшок для ванни, щоб навчити малюка розслаблятися і відпускати турботи дня. Холодний душ робить на організм тонізуючий ефект. Прохолодна вода знижує напругу м’язів, покращує роботу серця і призводить до поліпшення настрою. Дослідження стану зимових плавців показало, що з регулярним зануренням у холодну воду знизилася напруга, втома і депресія.
20. Задуваємо свічку.
Запаліть свічку і дайте дитині задути її. Запалюйте знову і знову, поміщаючи свічку все далі й далі від нього, щоб йому довелося вдихати все глибше, щоб задути її. Це відмінний спосіб перетворити практику глибокого дихання на гру.
21. Ковток води.
Збезводнення зв’язують зі зниженням розумової діяльності. Налийте дитині склянку прохолодної води, нехай повільно вип’є. Спробуйте хоч раз — і побачите заспокійливий ефект, який робить ця процедура на нервову систему.
22. Дихай животом.
Більшість дихає неправильно, особливо в стресовій ситуації. Нехай дитина уявить, що живіт — це кулька. Попросіть зробити глибокий вдих, щоб його надути, і видих — щоб здути. Відчуєте ефект вже на 5-й раз.
23. Візуалізація.
Використовуючи картинки з журналів, дитина може зібрати на великому постері колаж своїх інтересів, фантазій і цілей. В процесі творчості вона зможе прийти до нових відкриттів про себе, і зосередження на позитивному вмить міняє настрій до кращого.
24. Первісний клич.
Іноді емоцій стає надто багато, щоб тримати їх в собі. Нехай дитина встане з широко розставленими ногами й піднятими руками й відчує, як емоції киплять в пальцях ніг, піднімаються вище по ногах і усьому тілі й вириваються через рот. Не треба кричати слова або дотримуватися якоїсь програми, нехай робить це так, як йому зручно.
25. Малювання.
Малювання не лише відволікає від джерела роздратування, але і розвиває стійкість до стресу в цілому. Зараз тюбики з фарбою — не єдиний допоміжний засіб, існують спеціальні інтерактивні дошки, ігрові застосування й інші помічники : наприклад, піна для гоління і фіранка у ванні.
Джерело: https://moieptashenia.com/1196/?fbclid=IwAR3BuWTEwsjQWC2iUONaYssAfs6p5Gq0ixHb8bS4rdkRr4WPDWxmKZcMQ5U
Немає коментарів:
Дописати коментар